У 1926 році в селі діяла чотирирічна українська школа, де два вчителі навчали 88 учнів, та дворічна польська, де один вчитель навчав 33 дитини. Навчанням було охоплено 55% дітей, у той час перед вищестоячими органами влади ставилось питання про будівництво в селі семирічної школи. Одним із вчителів був Йосип Мостовий. В зимовий період 46 слухачів відвідували курси лікнепу. Лікарських установ у селі не було. У селі була хата-читальня. У «звітах про роботу шкіл за 1928/1929 навчальний рік Бердичівської округи» вказується, що у Хажинській чотирирічній укртрудшколі учні займалися трудовою діяльністю, ходили на екскурсії, навчались. У школі були відсутні майстерні, навчально-дослідні ділянки, що негативно позначилось на навчально-трудовому процесі. Зав школою О. Іванченко. У 1936 році українська та польська школи об’єднуються, і починає функціонувати семирічна школа у приміщенні колишнього радгоспу. Директором школи був Свідерський, вчителькою Климентина Йосипівна Репіна. Так, як у період тимчасової фашистської окупації приміщення школи було спалене окупантами, у післявоєнний період школа розміщувалась у колишньому панському будинку. Директорами школи у різні періоди були: Каннер, Нессен, Лукашов Дмитро Теофанович, Гольденберг Михайло Юхимович, Білобородова Зоя Сергіївна. Останні 25 років до 2012 року школу очолювала Лукіянчук Людмила Миколаївна. На посаді заступника директора працювали: Кравченко Тарас Григорович, Козачук Ірина Іванівна, Тригуб Лідія Леонідівна, Муренко Валентина Леонідівна, Бакановська Анелія Едмундівна. 1 вересня 1987 року у селі гостинно відкрила свої двері нова двоповерхова середня школа, у якій 22 вчителі навчало 210 учнів. За 25 років існування школи учні школи неодноразово перемагали на районних змаганнях з кульової стрільби, туризму, легкої атлетики, ставали призерами районних та обласних олімпіад, брали участь у художній самодіяльності. Уродженцями села Хажин є Трибун Павло Андрійович, відомий в Україні та поза її межами вчений у галузі лісівництва, захисту рослин, кандидат сільськогосподарських наук, нині проживає у місті Івано-Франківську, та Одарчук Олег Віталієвич, учасник 16, 20, та 24 Арктичних експедицій, перебував на станціях Молодіжна, Мирний та Бєлінзхаузена, нині проживає у місті Санкт-Петербурзі. За трудові заслуги жителів села Андрійчука Л. О., передового бригадира, було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, комбайнера Степового І. П. - орденами Трудового Червоного Прапора та «Знак Пошани». |
Вхід на сайт Пошук Календар
Архів записів Друзі сайту |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Copyright MyCorp © 2021
uCoz